Пам’ять наша – річ надзвичайна. Вона може зберігати купу різної інформації. Часом не зовсім і потрібної. А тому головне питання як зробити так, щоб і робота виконувалася  і в той же час не було «перегрузу» .

     В наш час є сила-силенна різних допоміжних засобів для роботи з інформацією, а також для її зберігання, починаючи від простого олівця(«Тупий олівець кращий за хорошу пам’ять», - каже народна мудрість) до серйозних комп’ютерних програм. Саме на них можна навантажити якомога більше необхідної нам інформації і скористатися при потребі.

    Але будь-яка. навіть найкраща програма, хорошого спеціаліста не замінить. А тому він на роботі повинен мати можливість на короткочасний відпочинок – кави випити, пообідати, вийти на двір на небо подивитися.

На роботу - без «квадратної» голови. А для цього за період від попереднього робочого часу до наступного обов’язково маємо тимчасово забути про роботу і переключитися на іншу справу – чи то книжку почитати, чи на природу виїхати( хоча  б прогулятися містом!), чи то фільм подивитися, чи може щось своїми руками змайструвати. А може й просто вдома на канапі повалятися. Вибір – на будь-який смак знайдеться

      І обов’язково – виспатися. Відомо, що сон сприяє трансформації вражень, знань і переживань, отриманих протягом дня, в стабільні і довгострокові спогади. А це в роботі дуже знадобиться.

      На роботу – в доброму гуморі. Вегетативна нервова система відіграє важливу роль у процесі переходу короткочасної пам'яті в довготривалу.
Дослідники сну з Каліфорнійського університету в Ріверсайді виявили, що вегетативна нервова система (ВНС), яка відповідає за такі функції організму, як серцебиття, дихання і перистальтику, грає роль в процесі переходу короткочасної пам'яті в довготривалу. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Здоровий спосіб життя – помічник у всіх справах. Не пити алкогольні напої, слабоалкогольні – також; не палити тютюнові вироби, і пасивно не «ласувати» тютюновим димом; рухатися, збалансоване  харчування – речі прості –доступні і завжди корисні.

Пити достатню кількість якісної води. Щоденна норма для людини з нормальною статурою,котра не має хронічних захворювань 30 г негазованої води на 1 кг ваги . Якщо  людина здорова і має нормальну вагу, то зайвий прийом води їй не зашкодить. Організм використовує її стільки, скільки йому потрібно. Зайву він просто виведе.
    Якщо ж є відхилення у вазі або є  хронічні захворювання, то в обох випадках необхідно обов'язково проконсультуватися в лікаря.
    Визначити чи достатньо організмові випитої води можна за кольором сечі:якщо вона темна, то  мало; cвітла - достатньо.
PS:О-о… Стільки написано… Щось ще треба робити, а щось заборонено … А так би раз і лишнє «стерти» і щоб  голова стала «ясною».

    У фантастичних книгах і фільмах дійсно нерідко зустрічається мотив «стирання з пам'яті» людини певних подій, інформації . Найчастіше це роблять «злісні» вчені або інопланетяни, які викрадають людей для дослідів. Такі сюжети змушують читачів і глядачів замислюватися, чи можливо подібне в реальності.

   На пам'ять можна впливати хімічним шляхом, наприклад, блокуючи дію ферменту протеїнокінази. Група вчених з Каліфорнійського університету на чолі з Д.Гланцманом довела можливість блокування спогадів таким способом. Правда, об'єктом досліджень був равлик, його нервова система непорівнянна з людської, і ніхто не може сказати, наскільки вибірковим буде забування у людини.
Подібні «таблетки пам'яті», що ослабляють нейронні зв'язки, розроблялися і вченими на чолі з К.Анохіним (1898—1974). Передбалося застосування даного препарату на тлі активного пригадування пацієнтом тих епізодів, які він хотів би забути. Але про практичне застосування поки що не йдеться. За словами К.Анохіна, «хімію мозку набагато легше поламати, ніж поліпшити».
Є багато різних  психологічних методик,котрі допомагають забувати, але…

В цілому вчені стримано ставляться до ідеї вибіркового стирання пам'яті. Якщо це і стане технічно можливим в майбутньому, ніхто не може сказати, як позначиться забування на пам'яті пацієнта і його психічному житті в цілому. Людську пам'ять не  можна представляти у вигляді якоїсь «амбарний книги», в яку раз і назавжди записується все те, що людина колись побачила, почула і пережила. Пам'ять - живе явище, нервові зв'язки в корі головного мозку виникають і зникають. В першу чергу розпадаються ті зв'язки, які занадто рідко активізуються або НЕ активізуються взагалі - саме тому людина забуває ту інформацію, якою не користується.
                                                                                                Світлана ДОВБНЯ