12:02:31 | 26.09.2016 | Разное |
Cало їси - здоровий єси
В холодну пору року сало дуже актуальна тема
Ставлення дієтологів до сала час від часу переглядається. У кінці XX століття, через кампанію проти ожиріння, сало занесли у "чорний список". А сьогодні цьому продукту повернули його авторитет. Сало містить похідні низки цінних ненасичених жирних кислот і в обмеженій кількості (10-30 г сала у день за відсутності великих фізичних навантажень) корисне для здоров'я. Сало - це тваринний жир, він потрібен організмові так само, як і жир рослинний. Це не просто жир, а жир підшкірний, в якому зберігаються біологічно активні речовини.
Добова частка необхідних нашому організмові жирів - 60-80 грамів у день, з них рослинні жири становлять третину. У склад сала, зокрема, входить необхідна організмові найцінніша з жирних кислот - поліненасичена арахідонова кислота, якої нема в рослинних оліях. Вона є у всіх клітинних мембранах, потрібна для зміцнення серцевого м'яза, а також для нормальної роботи мозку, печінки та наднирників. Ця кислота впливає на обмін холестерину в організмі та гормональну активність організму. За вмістом незамінних жирних кислот: олеїнової, ліноленової, лінолевої, пальмітинової (ці кислоти ще називають вітаміном F) сало подібне до рослинних олій. А вони відповідальні за профілактику атеросклерозу. Існує думка, що ці ж таки ненасичені жирні кислоти, яких у салі близько 40%, потрапляючи в організм, зв'язують і виводять токсини. Ще в салі є жиророзчинні вітаміни - А (до 1,5 мг на 100 г), Д, Е. Холестерину в салі значно менше, ніж у вершковому маслі, й витрачається він на створення імунних клітин, а отже - на підвищення імунітету. Біологічна активність сала в п'ять разів вища, ніж масла. Взимку не випадково радять їсти сало з часником. Обидва продукти містять селен. Отримуючи подвійну кількість цього мікроелемента, ми захищаємо себе від грипу. За рівнем засвоюваності сало перебуває на одному щаблі з молочними та риб'ячими жирами. Якщо людина здорова, свиняче сало засвоюється шлунком без проблем, не перевантажуючи при цьому печінку. Свиняче сало належить до тих цінних жирів, які швидше за інші перетравлюються, тому що воно плавиться при температурі приблизно 37 градусів, яка близька до температури нашого тіла. Лікування салом Відомий фітотерапевт Борис Скачко радить їсти сало щодня та давати його дітям. Сало виводить з організму холестерин і має жовчогінний ефект. У народі здавна давали немовлятам, які ще не вміли жувати, шматочок сала в полотні, вони смоктали його і заспокоювалися. Як не дивно, сало допомагає схуднути. Воно швидко дає відчуття ситості, що оберігає від переїдання. За відомостями видання New York Daily News, дієтолог Саймон Фаткукамбер торік за допомогою звичайного сала вилікував півтора сотні пацієнтів з важкими формами ожиріння. Кожному з них "сальна дієта" допомогла скинути від 45 до 120 кг. В народній медицині сало застосовується для зовнішнього лікування. Болі в суглобах: змастити суглоб смальцем (топлене сало), закрити зверху компресним папером, замотати тканиною або пуховою хусткою, залишити на всю ніч. Для такого компресу можна використовувати звичайне сало, якщо подрібнити його або перекрутити на м'ясорубці. Добре додати ще й мед. Травми суглобів: 1 столову ложку кухонної солі змішати зі 100 грам сала і втирати в суглоб. Потім накласти пов'язку, як у першому випадку, і залишити на ніч. Зубний біль: очистити скибочку сала від шкіри, покласти між зубом і яснами. Через 15-20 хвилин біль відступає. Сало і національні традиції Вважається, що сало - споконвіків український продукт. Хотілося б, але… Ще задовго до нас свиней вирощували китайці, а першість у відкритті солоного свинячого сала належить експресивним італійцям. Свиняче сало є традиційним харчовим продуктом в Україні, Росії, Білорусії, Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Прибалтиці. А ось іудеям і мусульманам їхня релігія забороняє використовувати в їжу свинину і свиняче сало. Цікаво про сало - Підігріте сало засвоюється краще від холодного чи гарячого, сильно просмаженого. - Продукти краще смажити на салі або на смальці тому, що утворюється значно менше шкідливих речовин, ніж при використанні олії. - Сало калорійне - воно містить 770 ккал у 100 грамах продукту. Для когось це абсолютно неприпустима величина, а для когось ці калорії можуть бути просто порятунком. Наприклад, для людей, які живуть або працюють в умовах крайньої Півночі, чи тих, хто йде в далекі туристичні походи. Або просто для людей, які займаються важкою фізичною працею. Калорії сала називають "довгими", тобто вони працюють довго. Навіть героям-коханцям жартома рекомендують носити з собою сало або ходити в гості лише до тих жінок, які ставлять на стіл це частування. До того ж, невеликою кількістю сала можна чудово перекусити, не набравши при цьому багато калорій. - "Краще під горілку". Ось це чиста правда! Сало не дозволяє швидко сп'яніти. Жирненьке сало обволікає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно всмокчеться, але вже пізніше, в кишківнику, і поступово. Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше переварити жир і розкласти його на компоненти. Але зовсім не обов'язково вживати сало саме з горілкою! Зі склянкою червоного сухого вина воно набагато смачніше. - Сало треба їсти з хлібом, так воно краще засвоюється. Недарма ж є приказка: "Дурне сало без хліба". Тільки хліб має бути зерновим, грубого помелу або з висівками. - Топлений тваринний жир може застосовуватися в техніці як мастило (колись казали "гарматне сало") і для виготовлення мила. - До речі, сало буває не тільки свиняче, як ми звикли. Шматочки курдючного баранячого сала додаються при приготуванні багатьох традиційних східних страв. Яловиче сало окремо в їжу не використовується. У США відходи яловичого жиру переробляються на паливо. Ведмежий і борсуковий жир застосовуються, як лікарські засоби, норкове сало - у виготовленні косметики. Чукотське сало - це жир тюленів. Білий ведмідь їсть тільки шкуру та сало здобичі, все інше вживає лише у виняткових випадках. Протипоказання для вживання сала Зовсім недавно лікарі категорично забороняли їсти сало дітям, літнім людям і пацієнтам зі серйозними захворюваннями. Вважалося, що сало - це важкий для засвоєння продукт і організм від нього безмірно страждає. Однак згодом у медичній літературі почали з'являтися рекомендації з харчування, в яких зустрічаємо поради годувати салом навіть так званих "печінкових" і "ниркових" хворих. З'ясувалося, що сало засвоюється організмом навіть легше, ніж м'ясо. О, тепер можна їсти сало спокійно! І не тільки їсти, а ще й лікуватися салом! Зараз лікарі не рекомендують вживання сала тільки при хронічних захворюваннях печінки. В усіх інших випадках - знаймо міру і дотримуймось рекомендацій дієтологів. Світлана Довбня
Приглашаем обсудить материал на нашем форуме .
|